обрізання

обрізання
I обріз`ання
-я, с.
Дія за знач. обрізати.

II обр`ізання
-я, с.
Релігійний обряд в іудеїв та мусульман, що полягає у відрізанні крайньої плоті чоловічого статевого члена.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "обрізання" в других словарях:

  • обрізання — іменник середнього роду обряд обрізання іменник середнього роду від: обрізати …   Орфографічний словник української мови

  • Обрізання — див. Обрізання Господнє …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Обрізання Господнє — і розм. Обрізання Велике нерухоме Господнє свято, яке звеличує подію здійснення над Ісусом Христом обряду обрізання й надання йому імені …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Господнє Обрізання — див. Обрізання Господнє …   Словник церковно-обрядової термінології

  • обрізаний — 1 дієприкметник від: обрізати обрізаний 2 прикметник підданий обрядові обрізання …   Орфографічний словник української мови

  • обрізувати — ую, уєш і рідко обріза/ти, а/ю, а/єш, недок., обрі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого небудь. 2) Ріжучи, відділяти частину від цілого. || Зрізуючи, знімати плоди, листя і т. ін. з дерева,… …   Український тлумачний словник

  • обрізаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обрізати. 2) у знач. прикм. Підданий обрядові обрізання …   Український тлумачний словник

  • обрізок — зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого небудь, або залишок від різання чогось …   Український тлумачний словник

  • секатура — Секатура: обрізування, обрізання [39] причіпка, присікування [46 1;46 2] тут: утиск, різання [49] урізування в правах, переслідування [41;17,II] …   Толковый украинский словарь

  • препуціотомія — ї, ж. Надрізання, розтин або обрізання крайньої плоті …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»